Пивоварня «Микуличин» - візитівка сучасного Микуличина.

пивоварня «Микуличин»Пиво - стародавній напій. В різні часи, різні народності варили пиво. Не виключенням є і гуцули. Сьогодні гуцули відомі етнічною та автентичною кухнею, котра передбачає використання натуральних продуктів в приготуванні страв. Тому варіння пива для гуцулів стало посильною працею, оскільки передбачає використання абсолютно натуральної сировини. Зокрема в двох населених пунктах Гуцульщини вариться пиво.

Сьогодні ми завітаємо в с. Микуличин на приватну пивоварню з однойменною назвою "Микуличин". При вході бачимо герб пивоварні. Герб привертає увагу своєю яскравістю та різнобарв'ям, не часто на подібних закладах можна побачити такий кольорово насичений знак. І не дивно адже гуцули народність колоритна, яскрава - три кольори для гуцула це як ніц.

Спробуємо прочитати герб. По центру розміщений щит. Щит з прадавен служив захистом. Захистом від розпорошення, зникнення гуцулів як етнічної громади служила вишиванка. герб пива «Гуцульське»Культурне етнічне мистецтво, котре проявляється скрізь: в одязі, посуді, меблях, садибах виділяє і об'єднює гуцульську громаду як самостійну культуру. Вишиванка служить гуцулам щитом від розпорошення в народах. Цей щит підпирають два звіра - прадавні жителі Карпат, і близькі сусіди гуцулам. Слово підпирають тут правильно вжите, бо саме ці два звіра століттями давали гуцулам їжу, одежу, взуття, торгівлю.

Стрічка інформує про першу письмову згадку с.Микуличин 1412р. а також належність населеного пункту до Галичини. Надпис в латині нагадує про сотні років правління династії Габсбургів, в склад імперії котрих входила Галичина.

Зверху щита корона з колосків ячменю, красномовно вказує на те що основним продуктом для виготовлення пива є ячмінь. Гуцули відомі тим що люблять будь що прикрашати бубенчиками, торочками, чічками. Так от такими чічками завершують копозицію галузки хмелю, що є другим основним компонентом у виготовленні пива, і символізує в цьому гербі натуральність та екологічну чистоту.

Нижче по гуцульськи гордо і впевнено розсікає простір напис пиво " Гуцульське". Пиво "Гуцульське" є продуктом виробництва пивоварні "Микуличин".

Спробуємо бігло прочитати герб. Ячмінь, хміль, карпатський край з джерельними водами, гуцульський колорит, та любов до автентичної кухні створили неповторне в своєму смаку пиво "Гуцульське".

Свою історію пивоварня "Микуличин" розпочала в 2002р. з закладки пивоварної дільниці. Спроектував будівлю та власними руками будував пивоварню Василь Мотрук, житель с. Микуличин. При проектуванні було поставлене завдання - будова повинна бути в гуцульському стилі, собою нагадувати контур гори, вписуватись в гори. Першим покриттям даху екпериментально послужила деревяна гонта. Гонта була виготовлена нашвидкоруч без дотримання будь яких технологій обробки, тому і планувалося через 8-10 років покриття даху змінити на більш стійкіше, виходячи з технологій на той час. Монтувати конструкцію та шатро складнозламаного даху приїхали майстри з с.Верховини під керівництвом майстра Василя Харюка.

пивоварня «Микуличин»  пивоварня «Микуличин»  пивоварня «Микуличин»

  пивоварня «Микуличин»  пивоварня «Микуличин»

 

Обладнання для пивоваріння було завезене з Угорщини. Обладнання тип: НВН, виробник завод "Адмірал".

В невеликій, на перший погляд, будівлі компактно розмістилась пивоварна дільниця з технологічними відділеннями.

Варильне відділення, в склад котрого входить затирочний котел, хмелекипятильний котел, та ряд ємностей для бродіння. Ємності бродіння мають технологічну трубну обв'язку для подачі холодної води. Таким чином ємності можна охолодити до потрібної температури. Подачу холодної води регулює автоматика на кожній ємності, згідно заданої програми.

пивоварня «Микуличин»

Варіння пива починається з підготовки зерна на солодовні. Зерно ячменю замочують спричиняючи проростання, і через певний термін просушують. Таким чином отримують солод. Пробуєм солод - і справді солодке зерно. Для подрібнення і подачі зерна в затирочний котел, використовують млин. В затирочному котлі дробина змішується з гарячою водою і настоюється певий проміжок часу. Час від часу настій перемішують традиційним методом за допомогою дерев'яної мішалки. Гуцули добрі куховари, тому цю фазу витяжки сусла, та наступну - кип'ятіння сусла проводять вручну. З затирочного котла сусло подають в хмелекипятильний, де і закладаються порції хмелю, та проводиться кипятіння. Кожен сорт пива має свій рецептурний склад солоду та хмелю. На пивоварні "МИКУЛИЧИН" використовуються чотири сорти солоду та два типи хмелю.

Відпрацьоване зерно містить в собі ще дуже велику кількість поживних речовин, котрі для пива не потрібні, проте є поживними для тварин. Тому місцеві фермери по черзі забирають дробину на свої господарства. Відмічено що при скормлюванні дробиною зростає кількість та якість молока.

Зварене сусло охолджується та подається в ємності для бродіння. В ці ємності закладається порція дріжджів, і починається бродіння. Бродить пиво "Гуцульське" 7 днів. За весь цей час пивовар кожного дня веде спостережний графік з діаграмою бродіння, щоб уникнути будь яких відклонень від заданих параметрів. Після фази головного бродіння молоде пиво передається на дільницю дозрівання. пивоварня «Микуличин»

Тут пиво буде дозрівати 14 днів. За цей час воно достатньо висвітлиться, насититься власною вуглекислотою, значна частина дріжджів осяде, пиво придбає аромат. Два тижні пивовар день у день контролює хід дозрівання, і записує показники в графік дозрівання. І вже коли пиво дозріє воно покидає пивоварню і подається в магазин в ємності під назвою фор-фаси.

Прямо з цих ємностей пиво надходить до споживача.

пивоварня «Микуличин»  пивоварня «Микуличин»

Пивоварня "МИКУЛИЧИН" на початку отримала рецептуру та технології різних сортів пива, всі вони були баварськими. Не поспішаючи ставити виробництво на промисловий рівень, Василь Мотрук довгий час підбирав сорт, котрий би був не подібний на інші, індивідуальний і в той же час колоритний, представляючий наш край. Час від часу в гості, на відпочинок, чи з робочим візитом, пивоварню відвідували колеги пивовари з Австрії, Германії, Угорщини. В дружній компанії обмінювалися досвідом, технологіями, варили. Оригінальна рецептура, завезена з Австрії і стала початком виробництва пива "Гуцульське". Згодом Василь Мотрук зварив пиво "Гуцульське" Медове по власній рецептурі на основі базової. Наступним стало "Гуцульське" Темне.

Для медового пива Василь використовує мед з власної пасіки.

Головним чинником хорошої якості продукту є натуральна сировина вищого гатунку, котру Василь завозить з країн Євросоюзу, карпатська джерельна вода, та гуцульський край з чистою автентичною кухнею.

Пивоварня "МИКУЛИЧИН" є одним з визначних об'єктів Яремчанщини. Сюди приїзжають туристи щоб сфотографуватися, провести екскурсію чи провести дегустацію напою. Популярність об'єкту сприяє тому що саме в Микуличині більшість надає перевагу зупинитись на відпочинок. Не рекламуючи себе пивоварня мимовільно стала своєрідною візитівкою села Микуличин. А "Гуцульське" пиво демонструє майстерність гуцулів в натуральній, екологічно чистій, автентичній кухні. Правда це ще не все. Фірмовий магазин пивоварні не обмежився сортиментом запропонованої продукції. Відвідувачі можуть придбати і другі натуральні продукти: мед карпатський, будз полонинський, вурда, бринза, козиний сир та інша сиромолочна продуція, виготовлена по гуцульській технології. Власник пивоварні розробляє план з використання пива, та його складових у оздоровленні. Зокрема розробляється та втілюється в життя програма пивотерапії.

На запитання чи планує пивоварня роширювати ринок збуту, та виходити на різні регіони, отримуєм відповідь - на разі ні. Якщо пивоварня буде популярною, завдяки якості продукту чи програмі пивотерапії, то зацікавлення спричинить приїзд до Микуличина більшої кількості відвідувачів, це в свою чергу принесе дохід приватному сектору, котрі надають послуги з зеленого туризму, відповідно цей дохід буде розпреділено на підвищення якості послуг туристам, зросте добробут місцевого населення і можливість покращення сервісу для приїзжих. Тому якщо і збільшаться обсяги виготовлення пива, чи послуг то тільки щоб забезпечувати чим раз збільшуючий потік відвідувачів гуцульського краю.

тема статті: 
теги статті: