Історія Микуличина та архівна довідка

центр Микуличина 1920рік

 

Люби той Край де ти родився,люби його,він вічно Твій і де би ти не знаходився не говори,що він чужий.

 

        За документами архіву перша писемна згадка про с.Микуличин відноситься до 1412 року: в судовій справі Березовських, що розглядалася Галицьким гродським судом 1630 року, згаданий привілей короля Владислава, виданий у Львові 1412 р., де вказані границі володінь Березовських, в яких виступає гора Микулинка.

архівна довідка МикуличинаВ сумарії документів Коронної Метрики 1456-1765 рр.про границі королівських і приватних маєтків на території Галичини,міститься анотація підтвердної грамоти привілею Миколи Турецького 1515 року на села Коломийського повіту поблизу Прута-Делятин, Саджавку, Турку та ін.серед яких виступає топонім"Микуличине Поле"/згідно архівної довідки.../

За словами легенди: "Гуляв боярин Микула із своїм військом по горах. Але одного разу забарився Микула,Обступило його вороже військо на високій горі, з усіх боків обступило. Нема де дітися. Та військо Микулине і сам Микула не мали страху. Заспівали вони тоді свої патріотичні пісні,їх спів неначе грім покотився по всіх горах-над говерлою,над Прутцем,над прутом. По всіх плаях карпатських. Перестрашилось вороже військо,а їх старший наказав схопити Микулу. І забряжчали мечі,затріщали кольчуги і полилась свіжа крівця ворогів. Б'ється, б'ється Микула, руба ворогів у пень, а кінця-краю не видно:багато було воріженьків та не перестрашився микула, вибіг він на гору, що над річкою, став на ній і сміється з ворогів, а ті аж зубами скрегочуть. Кинулись на гору до нього, а він усіх їх перебив. І цю гору стали називати Микулинкою, а село Микуличин.

тема статті: 
теги статті: